Навіщо Репетитору тренінги?
Останнім часом стало модним критикувати, а іноді і відверто сварити школу та вчителів. Тому не дивно, що більшість педагогів з легким серцем поспішають перекваліфікуватись в репетитори. І спокійніше, і робота знайома. Та на жаль в процесі такої зміни фахівець часто упускає один важливий момент – в школі вчителі були зобов’язані відповідно до графіків і планів відвідувати різноманітні курси,семінари, відкриті уроки. Репетитор же в цьому аспекті покладається лише на себе і ось тут починається боротьба з власними вадами - лінню та небажанням розвиватись. Навіщо відвідувати тренінги, якщо в вересні діти і таке прийдуть (не дарма ж у мене 20 років педагогічного стажу) та і зайвих коштів на такі посиденьки немає? Ось так і маємо те, що маємо. Мозок костеніє, прогрес іде, а репетитор «гальмує». Прохання учня переслати завдання електронкою чи проконсультувати в Skype стає незрозумілою абракадаброю та перетворює викладача в очах дитини на доісторичного мамонта. А як би було круто й корисно заохочувати учнів власним прикладом! Діти бачили б в репетиторі не тільки вчителя – предметника, а й приклад та взірець постійного саморозвитку і удосконалення, спеціаліста, який не втрачає своєї актуальності та якості.
